Чому існують пори року?

Ми знаємо, що Земля обертається навколо Сонця і одночасно вона обертається навколо своєї осі. Обертаючись навколо Сонця, вона ще крутиться, як дзига. Якби вісь Землі (уявна лінія від Північного до Південного полюса) розташовувалася під прямим кутом до орбіти Землі навколо Сонця, у нас не було б пір року, а всі дні були б однаковими. Але вісь Землі нахилена. Річ у тому, що на Землю діють різні сили:

по-перше – це тяжіння Сонця;

по-друге – тяжіння Місяця;

по-третє – обертання самої Землі.

У результат Земля обертається навколо Сонця в похилому положенні. Це положення зберігається круглий рік, тому вісь Землі завжди направлена в одну точку – на Полярну зірку. Це означає, що частину року Північний полюс повернений до Сонця, а другу частину прихований від нього. Із-за цього нахилу прямі промені Сонця іноді освітлюють ділянку поверхні Землі на північ від екватора, іноді – на екваторі, іноді – на південь від екватора. Ця різна дія прямих сонячних променів на ділянки земної поверхні і викликає зміну сезонів в різних районах земної кулі.

Коли Північна півкуля повернена до Сонця, в країнах на північ від екватора літо, на південь – зима. Коли прямі промені Сонця падають на Південну півкулю – тут наступає літо, а в Північній частині – зима. Щонайдовші і найкоротші дні в році називаються днями зимового і літнього сонцестояння.

У всьому світі в кожному році є дві доби, коли день рівний ночі. Це відбувається навесні і осінню, рівно між днями сонцестояння. Восени це відбувається близько 23 вересня – це осіннє рівнодення, навесні близько 21 березня – весняне рівнодення.