Закінчила Криворізький державний педагогічний інститут , 1988 р. - ГБ - 83 - 1 (2)
Фах за освітою - вчитель географії та біології
Загальний педагогічний стаж - 28 років
Стаж за спеціальністю - 24 роки
Кваліфікаційна категорія - вища
Звання - вчитель методист
Педагогічне кредо:
Навчаючи – учись, навчаючи – твори, у процесі творчості – навчай.
Життєве кредо:
Все можливо, на неможливе просто потрібно більше часу!
Чи планувала я свій життєвий шлях присвятити педагогіці? Стати вчителем. І чи думала я, що моєю роботою буде викладання? Ні. Але обставини вирішили все за мене. І зараз я вдячна долі за те, що вона дала мені цей вибір. Я згадую про те, коли я вперше переступила поріг Дніпродзержинської середньої школи № 8 Дніпропетровської області у якості викладача. Тоді мені було лише років на 5 більше за моїх старших учнів. Спочатку було багато невдач і розчарувань. Але йшов час і разом зі своїми учнями я вчилася, експериментувала, удосконалювалася.
Працюючи вже стільки років у школі, я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При цьому потрібно поставити себе до рівня учня. При цьому дуже важливо не стільки дати знання, скільки навчити добувати їх, знаходити потрібну інформацію, зіставляти факти, розкрити матеріал з допомогою учня, зробити так, щоб він відчував себе частинкою уроку. А це і є робота вчителя.
В народі існує приказка: «Людині в житті повинно повезти де народитися і у кого навчитися». Я вдячна долі, що народилася в мальовничому куточку – степовій Україні, колисці українського театру. У мене найкраща у світі професія – Вчитель, найвідповідальніша професія – Творець. І з гордістю можу сказати: я – Вчителька.
І пишаюся цим. Кожен, хто любить свою професію, вважає її найцікавішою, найпривабливішою, найкращою, найшляхетнішою у всьому світі. Саме завдяки цій професії я росту сама, набираюся мудрості, вчуся терпінню і відчуваю себе абсолютно щасливою людиною. А я переконана: немає у світі професії найвиснажливішої і найважливішої, найрадіснішої і найнеобхіднішої людям, ніж наша вчительська. Адже бути вчителем – це природна якість. Недаремно, кажуть: вчителем не стають, а народжуються. Що дає мені натхнення щодня з радістю йти на роботу, до школи? Що дає сили не опускати руки у випадку професійних невдач, а вірити, сподіватися і любити обраний шлях? Мабуть, це все ж таки підтримка і спілкування – з нашими учнями, колегами. Це так здорово, коли йдеш на роботу не працювати, а просто продовжувати жити
Немає коментарів:
Дописати коментар