Нам є чим пишатися

Наша Україна володіє чудовою природою. Є в ній і моря, і ліси, і гори. Багата вона на флору (приблизно 16 000 видів рослин), і фауну (понад 44800 видів тварин).

Є в ній багато цікавого і неймовірного, що завжди привертає увагу людини:

Дніпро - одна з найбільших річок Європи (довжина 2201 км), і одночасно найбільша річка України. На території нашої держави вона має довжину 981 км.

Озеро Світязь або його ще називають українським Байкалом, має унікальну форму. З висоти пташиного польоту нагадує величезного мамонта, який ліг відпочити. Також Світязь вважається найглибшим озером України. 58,4 м. - це найбільша глибина.

Озеро Ялпуг вважається найбільшим озером української землі. Воно знаходиться на території Одеської області і має довжину 39 км, а найбільша ширина досягає 5 км.

Чорне море - найбільше море, що омиває береги України. Площа - 420 тис. км. кв.

Учансу - найвищий водоспад України (Крим). Висота - 98,5 м.

Оптимістична - найдовша печера України, що знаходиться на території Тернопільської області. Також вона є однією з найбільших печер у світі. Має довжину 114 км., на глибині 20 м. під землею.

На території Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей росте рослина з незвичайною властивістю. Коли її підпалити, то вона палає блакитним полум’ям, при цьому залишається неушкодженою. Місцеві жителі називають її білим ясенем, так, як листя дуже схоже на листя ясеня. А в науковому обігу ця рослина отримала назву - неопалима купина.

Дуб на території Рівненської області, який за підрахунками учених має вік 1350 років, є найстарішим деревом в Україні. 1 тонна і більше. Саме таку вагу може мати найбільший звір української фауни - зубр.

Дельфін-білобочка вважається найбільшим морським ссавцем. Довжина тіла може перевищувати 3м.

Говерла – найвища гірська вершина України.

Угорський барон Янош Нодь вирішив першим побувати на найвищій горі Карпат і назвати її своїм ім’ям. Узяв він із собою двадцять слуг і вирушив у дорогу. Було це влітку. Діставшись підніжжя гори, вирішив він отаборитися, перепочити. Два дні тривав перепочинок. Нарешті вирішив Нодь, що час вже підкорювати гору. Нелегкий шлях видався: хащі густі, каміння колюче, повалені бурею товсті колоди. Знемагали люди, падали від утоми, лише барон не бачив і не відчував нічого, окрім бажання підкорити гору.

Раптом закрили літнє сонце тяжкі чорні хмари, посипав густий сніг, піднявся вітер — почалася справжня буря. Кинулися люди хто куди. За ніч випало дуже багато снігу. Лише третина людей повернулася до табору — інші загинули, у тому числі і барон Нодь. Ті, що повернулися, тільки одне сказали: «Говерло! Говерло!» У перекладі з угорської це означає «вершина вся в снігу». Відтоді й назвали гору Говерлою.